- випитий
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до випити. || ви́пито, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
випитий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
недопитий — а, е. Випитий не до кінця. || у знач. ім. недопи/те, того, с. Те, що залишилося невипитим до кінця. || З якого не все випито (про посуд) … Український тлумачний словник
спитий — та, те, Ол. 1. П яний, випивший. 2. Випитий зверху … Словник лемківскої говірки